Якою б могла бути Гренада? Яскравою і живою чи темною і пустою? Особисто я чогось шокуючи - несподіваного там не побачив. Нажаль мені не довелося побувати у цьому місці довше ніж один дунь, так як, воно було перевалочним пунктом у моїй подорожі по Нікарагуа. За порадами різних людей, яких я зустрічав по дорозі, я просто не зміг упустити це містечко із свого виду, тому хоч на пару годинок, але все ж таки, вирішив туди заїхати.

Прибувши в суботній ввечері, одразу ж виникла проблема з тим де б зупинитися на ніч. Вкінці кінців мене направили в будинок на розі вулиці, ніяких відмінностей ж іншими будиночками які я проходив він не мав, але як виявилося то було щось типу місцевого притулку. Зайшовши в середину, в очі одразу ж кинулася огрядна жінка в червоному платті, що придавало їй якоїсь готичності, поряд з нею старий чоловік. Підняв очі, бачу спускається ще одна жінка, одягнена дещо вульгарно…думаю, ну все, пропав, попав в публічний будинок. В кутку побачив адміністрацію, на щастя там мені підтвердили, що це будинок пристарілих :)

Наступного дня я прокинувся дуже рано, незважаючи на те, що всю ніч пробув на гулянні на озері. Холодним ранком, прогулюючись та фотографуючи містечко, мені хотілося побачити та ввібрати в себе якомога більше з нього. Маленькі кольорові будиночки, вимощені вулиці, безліч старих церков. .. Задоволений, що не пропустив мимо вух порад туристів, я сів в автобус і вирушив до Коста Ріки.