Альфама – це найстаріший район Лісабону. Спочатку основну його частину населяли араби, які прибули з Іберійського півострова ще в 8-му столітті. Як місто почало розростатися, розширюватися на захід, то відповідно і змінилося його населення. Дуже часто на Альфамі відбувалися землетруси, тому багатії покидали цей район, залишивши його для рибаків та інших звичайних смертних. В 1755 Альфама пережила фактично один із найстрашніших землетрусів. Тому ще й досі деякі вулиці відображають страшну стихію.

Довгий час район був в руїнах, він і сьогодні не в шикарному стані, проте хоч якийсь косметичний ремонт тут все таки зробили. Можливо б саме Альфама, могла б бути найживописнішим районом Лісабону.

В Альфамі є декілька цікавих місць. І так, вид з Miradouro da Graça розкриє перед вами весь Лісабон, костел Св. Джорджа зліва та церкву Граза позаду. Якщо ви проведете свій час саме тут, то не пожалкуєте. Після обіду сонце розвертається, осяюючи всю площу. Йдучи вниз до річки Таго, ви дійдете до Miradouro da Graзa, звідти відкривається найкращий вид району Альфама. Дивлячись на нього зверху, складається враження хаотичності.

Доїхавши на станцію метро Santa Apolonia, я вийшов прямо в районі Альфама. Тихі вузенькі вулички, вимощені бруківкою, чимось нагадали мені мій Львів. По дорозі я натрапив на напівзруйновані будинки, але вони мали свою специфічну красу, дихали історією та були пофарбовані у яскраві кольори. Зробивши пару кроків вліво, я опинився на здавалося б абсолютно безлюдних вулицях. Ніби пройшовся десь під селом, що в радіусі 20 км від Чорнобиля. Потім на горизонті з’явився старий, сидів на порозі свого барвистого будинку, неподалеку гралися діти…але всерівно, якось було смертельно тихо навкруги, таке у нас побачиш не часто!

Піднімаючись вулицею доверху, я вийшов до одного з місцевих соборів, після якого, зайшовши в невеличкий лісабонський ресторанчик, компенсував свій похід порцією смачнючої місцевої кухні :)