На північному заході маленької Швейцарії приховалося озеро Люцерн, в честь якого містечко і отримало свою назву. Крім того місту є, що показати. Ми з другом вирішили розпочати нашу прогулянку містом, з набережної, звідки відкривалися пречудові краєвиди високих гір в далині.

Спочатку ми пройшлися біля собору Леодегар, який ще називають Високим собором, адже його можна побачити з будь-якої точки Люцерна. Колись це був монастир Св. Бенедикта, але в 8 столітті, він був знищений вогнем. Будівля яку вже бачили ми, була реставрована в 17-ому столітті.

Декілька кроків від монастиря, і ми опинилися біля пам’ятника леву, який вбудований в стіну, і нагадує про загиблих в Французькій революції, під час оборони короля Луї XVI. Скульптура була зліплена Бертелем Торвальдсеном. Наступним нашим припинком була стіна Мусек, що була збудована для захисту міста від нападників в 14-ому столітті. Вздовж стіни ми нарахували 9 веж, три з яких відкриті для відвідування в літку. Так як стіна знаходиться на горбах, то з неї відкривається мальовничий краєвид всього старого міста, озера, оточуючі гори, старі будинки, площі, парки, алеї.

Загалом у місті дуже приємна і навіть домашня атмосфера. Під час нашого перебування там (10 днів) нам не довелося звикати до нього і його людей, було відчуття, що ми тут прожили не один рік. Одним словом, кому хочеться домашнього комфорту за доступною ціною, раджу відвідати цей маловідомий Люцерн:)

Рисунки на стенах в центре города.

