Сирія переповнена місцями, які здаються на перший погляд не такими яскравими та відомими, проте їх значущість від цього не меншає. Це стосується і Марі, куди ми відправилися на екскурсію з гідом, під час подорожі країною.

Так от МАРІ (нині Тель-Харірі в Сирії, 25 км. на північ від іракського кордону, 12 км. на північний захід від міста Абу-Кемаль і 2,5 км. на захід від нинішнього русла річки Євфрат), одна з найбільш значних міст-держав Месопотамії в 3–2 тис. до н.е.

Царство Марі, столицею якого і було це древнє місто, згадувалося в знайдених в Месопотамії глиняних табличках. У яких затверджувалося, що Марі було десятим містом, яке люди заснували після Всесвітнього потопу. Розквіт міста припав на кінець III тисячоліття до нашої ери, тобто йому дійсно більше чотирьох тисяч років. Всі древні тексти стверджують, що Марі було воістину прекрасне і завжди привертало увагу чужоземців.

Сучасна арабська назва цього міста – Телль Харірі. Вчені завжди мріяли знайти це таємне місто, про існування якого вони взнали з табличок, але точних координат його місцерозташування ніхто з сучасників марі так і не залишив. Місто було знайдене випадково - місцеві жителі повідомили про знахідку кам'яної статуї одному з французьких солдатів, які розміщувалися в період французького мандата на Сирію недалеко від Телль Харірі, - в Абу Кемале.

Відбулося все це в 1933 році. Цей день можна вважати днем повернення Людству Марі. Найважливіше, що було знайдене в Марі - це величезна "бібліотека", що складалася приблизно з 23 600 глиняних табличок. На них містилася різна інформація про історію і повсякденні справи самого царства Марі і інші древні держави регіону. Адже саме джерела інформації такого роду - найкоштовніше, що можуть знайти археологи. Місто кілька разів руйнувалося, захоплювалося різними ворогами, у тому числі своїм знаменитим сусідом - царем Хаммурапі, який віроломно порушив мирний договір і напав на місто, зрівнявши його з землею. Після цього воно втратило своє колишнє значення і почався період заходу його минулої могутності. Споруди в Марі складені з необпаленої цегли. Від часу цей і без того не дуже міцний матеріал став зовсім крихким, тому будьте обережні, торкаючись до стін цього дивом нагадування, що збереглося, про далеке Минуле.

Найцікавіші археологічні знахідки відносяться до періоду панування західносемістських династій в кінці 19 ст – в першій половині 18 ст до н.е. Розкішний царський палац Марі налічував більше 300 кімнат і внутрішніх дворів (загальна площа 3,2 га).

Руїни Марі не відносяться до категорії "фотогенічних розвалин". Це досить одноманітні на погляд пересічної людини споруди, які були палацом, храмами, житловими будинками… В цей віддалений район варто їхати лише в тому випадку, якщо ви любите відвідувати місця, які просочені духом старовини і у вас не викликає негативної реакції той факт, що цей самий дух старовини не дуже вдало відображається на фото:)