Осень в Шотландии.

Почему то люди всегда вспоминают о незабываемых пейзажах Европейских Альп, пустынных равнинах Скандинавии, но всегда забывают о Шотландии. Но тот, кто побывал там хотя бы раз в жизни, не забудет эту местность никогда, и дело не только в природе, она действительно там уникальная и чистая, а в атмосфере, которая царит вокруг и овевает всю страну.

Морозний грудневий ранок та яскраве сонце змусило нас піднятися і все ж таки відвідати давно запланований замок Слейнс. До того ж, захоплюючись історією графа Дракули я просто не могла не поїхати і побачити на власні очі, що ж навіяло Брема Стокера на таке нетлінне творіння. І так на кручах Північного моря розкинулась фортеця Слейнс…

Перевагою будь якого міста з горбами є те, що можна вилізти на один із них і легко окинути оком всю округу! Особливо багато таких місць в Единбурзі, в одне із яких потрапив і я під час своєї подорожі Шотландією. І так я в Калтон-хілл. З Старого Міста видно декілька пам’ятників на вершині горба. Найбільшою є кам’яний замок: капітана Нельсона – Нельсон Монюмент.

Коли я вперше побачила картинки Тантлевського замку в Единбурзі, я сама собі сказала, що обов’язково там маю побувати. Ще зі школи цікавилася історіє, особливо середньовіччям та лицарством, тому відвідати цей замок стало моєю головною метою цієї осені. Після півгодинної їзди поїздом, я прибула до кінцевої станції North Berwick, і зійшла з поїзда лише з двома пасажирами. Це додало ще більшого відчуття глушини Единбургу. Перетнувши місто, я попрямувала прямо до замку Тантлен.